1. Орфографічний словник української мови

люковий

лю́кови́й 1

прикметник

люкови́й 2

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люковий — I л`юков`ий-юкова, -юкове. Прикм. до люк. Люкова записка — опис вантажів, що їх розміщують у кожному вантажному приміщенні судна. II люков`ий-вого, ч. Робітник, що працює біля люка певного агрегата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люковий — ЛЮКОВИ́Й, а, е. 1. Прикм. до люк. Через люкові отвори, розміщені на палубі, на дно судна укладають вантажі (з навч. літ.). 2. у знач. ім. Робітник, що працює біля люка певного агрегату. Словник української мови у 20 томах
  3. люковий — ЛЮ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до люк. Башти [силосні] слід розміщувати поблизу тваринницьких ферм люковими прорізами в бік будівлі (Колг. енц., II, 1956, 480). ЛЮКОВИ́Й, во́го, ч. Робітник, що працює біля люка певного агрегату. Словник української мови в 11 томах