лісовий

лісови́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісовий — д. лісний; (горіх) лісковий; (порослий лісом) лісистий. Словник синонімів Караванського
  2. лісовий — [л'ісовий] м. (на) -вому/-соув'ім, мн. -соув'і Орфоепічний словник української мови
  3. лісовий — -а, -е. 1》 Прикм. до ліс 1); власт. лісові. || Який знаходиться в лісі, розташований у ньому. Лісові угіддя — хвойні, листяні, змішані ліси. 2》 Який водиться або росте в лісі. || Вкритий лісами. || у знач. ім. лісовий, -вого, ч. Те саме, що лісовик 2). 3》 Стос. до лісівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лісовий — ЛІСОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ліс; власт. лісу. Долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (І. Нечуй-Левицький); Пташки щебечуть-розлягаються, та верхів'я лісове шепотить (М. Словник української мови у 20 томах
  5. Лісовий — див. Лісовий, Василь Семенович Філософський енциклопедичний словник
  6. лісовий — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  7. лісовий — ЛІСОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ліс 1; власт. лісу. Долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (Н.-Лев., II, 1956, 263); Пташки щебечуть-розлягаються, та верхів’я лісове шепотить (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. лісовий — Лісовий, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Чуб. І. 211. см. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ. Словник української мови Грінченка