лісовий

ЛІСОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до ліс 1; власт. лісу.

Долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (Н.-Лев., II, 1956, 263);

Пташки щебечуть-розлягаються, та верхів’я лісове шепотить (Коцюб., І, 1955, 459);

Далеко праворуч між лісовими масивами на верховинах гір зажеврілося голе каміння (Гончар, III, 1959, 434);

Вітя.. вдихав у себе чисте повітря зі всіма лісовими пахощами (Томч., Готель.., 1960, 16);

// Який знаходиться в лісі, розташований у ньому.

Дівчина стомлено оглянула лісову галявину (Ю. Янов., І, 1958, 315);

Мчать козаки степами і лісовими дорогами, через річки, день і ніч (Довж., І, 1958, 272).

2. Який водиться або росте в лісі.

— Та й дика ж ти, як лісова коза (Н.-Лев., II, 1956, 50);

Соня лісова в Радянських Карпатах дуже поширена (Звірі.. Карпат.., 1952, 38);

Самотіє лісова груша — єдиний слід того, що й у цьому кутку колись шумів ліс (Стельмах, II, 1962, 33);

Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день (Тич., І, 1957, 46);

// Вкритий лісами.

Мовчав суворий лісовий край (Коз., Серце матері, 1947, 88);

// у знач. ім. лісови́й, во́го, ч. Те саме, що лісови́к 2.

[Русалка:] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Л. Укр., III, 1952, 194).

3. Стос. до лісівництва.

Соймонову належить винахід "пильної [пиляльної] машини" для потреб лісового господарства (Видатні вітч. географи.., 1954, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісовий — лісови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лісовий — д. лісний; (горіх) лісковий; (порослий лісом) лісистий. Словник синонімів Караванського
  3. лісовий — [л'ісовий] м. (на) -вому/-соув'ім, мн. -соув'і Орфоепічний словник української мови
  4. лісовий — -а, -е. 1》 Прикм. до ліс 1); власт. лісові. || Який знаходиться в лісі, розташований у ньому. Лісові угіддя — хвойні, листяні, змішані ліси. 2》 Який водиться або росте в лісі. || Вкритий лісами. || у знач. ім. лісовий, -вого, ч. Те саме, що лісовик 2). 3》 Стос. до лісівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лісовий — ЛІСОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ліс; власт. лісу. Долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (І. Нечуй-Левицький); Пташки щебечуть-розлягаються, та верхів'я лісове шепотить (М. Словник української мови у 20 томах
  6. Лісовий — див. Лісовий, Василь Семенович Філософський енциклопедичний словник
  7. лісовий — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  8. лісовий — Лісовий, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Чуб. І. 211. см. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ. Словник української мови Грінченка