1. Орфографічний словник української мови

літаючий

літа́ючий 1

дієприкметник

від: літа́ти

літа́ючий 2

прикметник

який вміє літати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літаючий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до літати. 2》 у знач. прикм. Який вміє літати, має засоби для пересування в повітрі. Літаюча тарілка — один із різновидів НЛО (у фантастиці, гіпотезах). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. літаючий — ЛІТА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який уміє літати, має засоби для пересування в повітрі. Крізь літаюче пір'я він примітив перед собою чотирьох маленьких хлопчиків (І. Словник української мови у 20 томах
  3. літаючий — ЛІТА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до літа́ти. Крізь літаюче пір’я він примітив перед собою чотирьох маленьких хлопчиків (Н.-Лев., І, 1956, 168); Часами темнішало від швидко літаючих хмар, але як швидко налітали вони, так швидко й проносились (Ю. Словник української мови в 11 томах