1. Орфографічний словник української мови

мандинго

манди́нго 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народності

манди́нго 2

іменник жіночого роду

мова

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандинго — невідм., мн. Загальна назва групи народів у ряді країн Західної Африки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мандинго — МАНДИ́НГО, невідм. 1. ч. і ж., мн. Група народів у кількох країнах Західної Африки; представники цих народів. Багато мандинго живе в містах, зайняті в промисловості й у сфері обслуговування (з газ.). 2. Мова цих народів. Мандинго – основна мова Гамбії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах