1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мандинго

манди́нго

невідм., мн.

Загальна назва групи народів у ряді країн Західної Африки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандинго — манди́нго 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності манди́нго 2 іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови
  2. мандинго — МАНДИ́НГО, невідм. 1. ч. і ж., мн. Група народів у кількох країнах Західної Африки; представники цих народів. Багато мандинго живе в містах, зайняті в промисловості й у сфері обслуговування (з газ.). 2. Мова цих народів. Мандинго – основна мова Гамбії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах