1. Орфографічний словник української мови

манкурт

манку́рт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манкурт — -а, ч. Про людину, що забула минуле, відмовилася від національних традицій, втратила моральні орієнтири, цінності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. манкурт — МАНКУ́РТ, а, ч., публіц. Людина, що втратила зв'язок зі своєю нацією, її історією та культурою. Антоненко-Давидович глибоко дослідив процес витравлення національної свідомості й гідності, відлучення українського інтелігента від свого етносу й деградацію його в безбатченка – манкурта (з газ.). Словник української мови у 20 томах