1. Великий тлумачний словник сучасної мови

манкурт

манку́рт

-а, ч.

Про людину, що забула минуле, відмовилася від національних традицій, втратила моральні орієнтири, цінності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манкурт — манку́рт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. манкурт — МАНКУ́РТ, а, ч., публіц. Людина, що втратила зв'язок зі своєю нацією, її історією та культурою. Антоненко-Давидович глибоко дослідив процес витравлення національної свідомості й гідності, відлучення українського інтелігента від свого етносу й деградацію його в безбатченка – манкурта (з газ.). Словник української мови у 20 томах