1. Орфографічний словник української мови

марі

ма́рі

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народності

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марі — невідм. Болотистий простір, вкритий рідкостійними листяними лісами, що перемежовані з ділянками безлісих боліт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. марі — МА́РІ, невідм., ч., ж. і мн. Те саме, що марі́йці. 1872 року відкривається Казанська вчительська семінарія, одним із завдань якої було навчання представників волзьких народів, зокрема марі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. марі — МА́РІ, невідм., мн. Те саме, що марі́йці. Словник української мови в 11 томах