1. Орфографічний словник української мови

маточка

ма́точка 1

іменник жіночого роду

частина квітки

* Але: дві, три, чотири ма́точки

ма́точка 2

іменник жіночого роду, істота

мати; хрещена мати

* Але: дві, три, чотири ма́точки

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маточка — див. мати Словник синонімів Вусика
  2. маточка — -и, ж. 1》 Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. 2》 діал. Пестл. до матка I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маточка — МА́ТОЧКА, и, ж. 1. бот. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні .. Маточка складається з п'ятигніздової зав'язі й п'ятьох стовпчиків з приймочками (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. маточка — Жіночий статевий орган покритонасінних рослин; складається із зав'язі з зачатками, стовпчика і приймочки, на якій проростають пилкові зерна. Універсальний словник-енциклопедія
  5. маточка — МА́ТОЧКА, и, ж. 1. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні.. Маточка складається з п’ятигніздової зав’язі й п’ятьох стовпчиків з приймочками (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах
  6. маточка — Маточка, -ки ж. 1) ум. отъ мати. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265. 2) Крестная мать. Угор. 3) Пестикъ (у цвѣтка). 4) ум. отъ матка. Словник української мови Грінченка