маточка
МА́ТОЧКА, и, ж.
1. бот. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження.
Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні .. Маточка складається з п'ятигніздової зав'язі й п'ятьох стовпчиків з приймочками (з навч. літ.);
Я вже вивчала ботаніку і тому легко знаходила і тичинки і маточки (М. Чабанівський);
Срібляста маточка вібрує, ніби дише, оксамитні пелюстки згортаються і розгортаються в такт нечутній мелодії (О. Бердник);
Джміль забурчав і знову вперто ліз до маточки троянди по краплю нектару (Р. Іваничук).
2. діал. Пестл. до ма́тка¹ 2.
Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок (Сл. Б. Грінченка).
3. діал. Хрещена мати.
Казка починається за одного бідного чоловіка, котрий мав дуже багато дітей. Ціле село було у нього батечками і маточками (А. Калин).
Значення в інших словниках
- маточка — ма́точка 1 іменник жіночого роду частина квітки * Але: дві, три, чотири ма́точки ма́точка 2 іменник жіночого роду, істота мати; хрещена мати * Але: дві, три, чотири ма́точки діал. Орфографічний словник української мови
- маточка — див. мати Словник синонімів Вусика
- маточка — -и, ж. 1》 Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. 2》 діал. Пестл. до матка I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- маточка — Жіночий статевий орган покритонасінних рослин; складається із зав'язі з зачатками, стовпчика і приймочки, на якій проростають пилкові зерна. Універсальний словник-енциклопедія
- маточка — МА́ТОЧКА, и, ж. 1. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні.. Маточка складається з п’ятигніздової зав’язі й п’ятьох стовпчиків з приймочками (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах
- маточка — Маточка, -ки ж. 1) ум. отъ мати. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265. 2) Крестная мать. Угор. 3) Пестикъ (у цвѣтка). 4) ум. отъ матка. Словник української мови Грінченка