маточка

Значення в інших словниках

1. маточка — ма́точка 1 іменник жіночого роду частина квітки * Але: дві, три, чотири ма́точки ма́точка 2 іменник жіночого роду, істота мати; хрещена мати * Але: дві, три, чотири ма́точки діал. Орфографічний словник української мови
2. маточка — -и, ж. 1》 Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. 2》 діал. Пестл. до матка I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маточка — МА́ТОЧКА, и, ж. 1. бот. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні .. Маточка складається з п'ятигніздової зав'язі й п'ятьох стовпчиків з приймочками (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
4. маточка — Жіночий статевий орган покритонасінних рослин; складається із зав'язі з зачатками, стовпчика і приймочки, на якій проростають пилкові зерна. Універсальний словник-енциклопедія
5. маточка — МА́ТОЧКА, и, ж. 1. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні.. Маточка складається з п’ятигніздової зав’язі й п’ятьох стовпчиків з приймочками (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах
6. маточка — Маточка, -ки ж. 1) ум. отъ мати. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265. 2) Крестная мать. Угор. 3) Пестикъ (у цвѣтка). 4) ум. отъ матка. Словник української мови Грінченка