матрона

матро́на

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матрона — -и, ж. У стародавніх римлян – знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. || перен., заст. Про старшу віком жінку, що користується загальною повагою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. матрона — Паніматка, див. матушка Словник чужослів Павло Штепа
  3. матрона — МАТРО́НА, и, ж. У стародавніх римлян – знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. [Публій:] Моя жона, як сам ти знаєш, сувора звичаєм. Словник української мови у 20 томах
  4. матрона — (-и) ж.; мол., жрм; ірон. Показна жінка середнього віку, переважно тілиста. <...> й не кину услід найпишнішій матроні — / диви, яке диво, оце б то туди! (В. Словник жарґонної лексики української мови
  5. матрона — матро́на (лат. matrona, від mater – мати) у Стародавньому Римі вільнонароджена заміжня жінка. В широкому розумінні – шановна жінка, мати сімейства. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. матрона — МАТРО́НА, и, ж. У стародавніх римлян — знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. [Публій:] Моя жона, як сам ти знаєш, сувора звичаєм. Воно то правда, що жінці, ще й матроні, випадає на кожний крок свій уважати пильно (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах