1. Орфографічний словник української мови

мерехтіння

мерехті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерехтіння — -я, с. Дія за знач. мерехтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мерехтіння — МЕРЕХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мерехті́ти. Глянув [Бронко] на небо. Які рухливі зірки! Їхнє мерехтіння чомусь пов'язалося в його уяві з рибою в неводі (Ірина Вільде); В тьмяному мерехтінні каганця видно, що обличчя людей збуджені й радісні (В. Словник української мови у 20 томах
  3. мерехтіння — МЕРЕХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мерехті́ти. Глянув [Бронко] на небо. Які рухливі зірки! Їхнє мерехтіння чомусь пов’язалося в його уяві з рибою в неводі (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах