1. Орфографічний словник української мови

меринос

мерино́с 1

іменник чоловічого роду, істота

вівця

мерино́с 2

іменник чоловічого роду

вовна

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меринос — -а, ч. 1》 Порода овець із довгою тонкою шерстю. || Вівця такої породи. 2》 Шерсть вівці такої породи; тканина з цієї шерсті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. меринос — (вівця) шпанка Словник чужослів Павло Штепа
  3. меринос — МЕРИНО́С, ч. 1. род. а. Порода овець з довгою тонкою вовною. Велика була отара – тисяча овець, та не простих, панська порода – чистий меринос (О. Донченко); // Вівця такої породи. Словник української мови у 20 томах
  4. меринос — МЕРИНО́С, а, ч. 1. Порода овець з довгою тонкою шерстю. Велика була отара — тисяча овець, та не простих, панська порода — чистий меринос (Донч., VI, 1957, 205); // Вівця такої породи. Словник української мови в 11 томах