мечик

Значення в інших словниках

1. мечик — див. било Словник синонімів Вусика
2. мечик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до меч 1). II -а, ч. Дерев'яна ударна частина терниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мечик — МЕ́ЧИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до меч 1. Данилко бігав по світлиці, ховався під стіл, залазив під лаву, нападав з маленьким мечиком у руках на матір (А. Хижняк). МЕ́ЧИК², а, ч. Дерев'яна ударна частина терниці. – Доброго здоров'я! Спасибі!... Словник української мови у 20 томах
4. мечик — МЕ́ЧИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до меч 1. Данилко бігав по світлиці, ховався під стіл, залазив під лаву, нападав з маленьким мечиком у руках на матір (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 46). МЕ́ЧИК² а, ч. Дерев’яна ударна частина терниці. — Доброго здоров’я!... Словник української мови в 11 томах
5. мечик — Мечик, -ка м. 1) ум. отъ меч. 2) Деревянный ножъ у терлиці; на немъ летаютъ вѣдьмы на лысую гору, откуда выраженіе, обозначающее слишкомъ скорое возвращеніе кого-либо: Ти, мабуть, на мечику літав. Ном. № 5771. 3) Часть п'ял. см. п'яла. Шух. І. 254. Словник української мови Грінченка