1. Орфографічний словник української мови

мигдалик

мигда́лик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигдалик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до мигдаль. 2》 перев. мн. Залози, розташовані по боках піднебіння в глотці, схожі формою на мигдалевий горіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мигдалик — МИГДА́ЛИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до мигда́ль. Від ласощів аж віття гнуться: Не знаєш, до чого й сунуться: Мигдалики і виноград, – Їси, їси, аж рад (Л. Глібов). 2. перев. мн. Словник української мови у 20 томах
  3. мигдалик — МИГДА́ЛИК, а, ч. 1.. Зменш.-пестл. до мигда́ль. Від ласощів аж віття гнуться: Не знаєш, до чого й сунуться: Мигдалики і виноград, — Їси, їси, аж рад (Гл., Вибр., 1951, 75). 2. перев. мн. Словник української мови в 11 томах