1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мигдалик

мигда́лик

-а, ч.

1》 Зменш.-пестл. до мигдаль.

2》 перев. мн. Залози, розташовані по боках піднебіння в глотці, схожі формою на мигдалевий горіх.

Мигдалик мозочка — частка півкулі мозочка, яка розміщена на передньомедіальній частині його нижньої поверхні по краю черв'яка.

Піднебінний мигдалик — парне утворення, розміщене в ямках бокових стінок зіва між піднебінно-язиковою дужкою і піднебінно-глотковою дужкою.

Трубний мигдалик — парне утворення, що є скупченням лімфоїдної тканини в товщі слизової оболонки носоглотки біля глоткового отвору євстахієвої труби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигдалик — мигда́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мигдалик — МИГДА́ЛИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до мигда́ль. Від ласощів аж віття гнуться: Не знаєш, до чого й сунуться: Мигдалики і виноград, – Їси, їси, аж рад (Л. Глібов). 2. перев. мн. Словник української мови у 20 томах
  3. мигдалик — МИГДА́ЛИК, а, ч. 1.. Зменш.-пестл. до мигда́ль. Від ласощів аж віття гнуться: Не знаєш, до чого й сунуться: Мигдалики і виноград, — Їси, їси, аж рад (Гл., Вибр., 1951, 75). 2. перев. мн. Словник української мови в 11 томах