миготливий

Значення в інших словниках

1. миготливий — -а, -е. 1》 Який миготить. 2》 біол. Який має відростки (війки), що постійно коливаються. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. миготливий — МИГОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який миготить. Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями (Ю. Збанацький); На небі зорі південні, блискучі й миготливі (Ю. Словник української мови у 20 томах
3. миготливий — МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Словник синонімів української мови
4. миготливий — МИГОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який миготить. Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями (Збан., Мор. чайка, 1959, 12); На небі зорі південні, блискучі й миготливі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
5. миготливий — Миготливий, -а, -е Блещущій. Желех. Словник української мови Грінченка