1. Орфографічний словник української мови

мигцем

мигце́м

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигцем — пр., приторком, (бачити) краєм ока, д. мелькома; Р. миттю. Словник синонімів Караванського
  2. мигцем — присл. 1》 Одну мить; одним поглядом. 2》 Дуже швидко, в одну мить; миттю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мигцем — МИГЦЕ́М, присл. 1. Одну мить; одним поглядом. Ми, глядачі, ходимо з ними [італійськими бідняками] по бідняцьких кварталах Рима, тільки мигцем здалеку помітивши десь баню собору св. Петра (О. Словник української мови у 20 томах
  4. мигцем — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  5. мигцем — МИГЦЕ́М, присл. 1. Одну мить; одним поглядом. Ми, глядачі, ходимо з ними [італійськими бідняками] по бідняцьких кварталах Рима, тільки мигцем здалеку помітивши десь баню собору св. Петра (Довж. Словник української мови в 11 томах