1. Словник української мови в 11 томах

мигцем

МИГЦЕ́М, присл.

1. Одну мить; одним поглядом.

Ми, глядачі, ходимо з ними [італійськими бідняками] по бідняцьких кварталах Рима, тільки мигцем здалеку помітивши десь баню собору св. Петра (Довж., III, 1960, 145);

Дарка декілька разів мигцем бачила Зою під час її гостювання у Веренчанці (Вільде, Повнол. діти, 1960, 383).

2. Дуже швидко, в одну мить; миттю.

Теж двожильний, мигцем охрестив чеха подоляк, який себе особисто також мав за двожильного (Гончар, III, 1959, 425);

Мигцем скочив Мстислав до вікна і спустив шнурок униз (Оп., Іду.., 1958, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигцем — мигце́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мигцем — пр., приторком, (бачити) краєм ока, д. мелькома; Р. миттю. Словник синонімів Караванського
  3. мигцем — присл. 1》 Одну мить; одним поглядом. 2》 Дуже швидко, в одну мить; миттю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мигцем — МИГЦЕ́М, присл. 1. Одну мить; одним поглядом. Ми, глядачі, ходимо з ними [італійськими бідняками] по бідняцьких кварталах Рима, тільки мигцем здалеку помітивши десь баню собору св. Петра (О. Словник української мови у 20 томах
  5. мигцем — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови