мийка

Значення в інших словниках

1. мийка — -и, ж. 1》 Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. 2》 Пристосування для миття, промивання чого-небудь; місце, де щось миють, промивають. Лабораторна мийка. || розм. Місце, поміст, обладнаний для миття автомашин. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мийка — МИ́ЙКА, и, ж. 1. Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
3. мийка — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови
4. мийка — МИ́ЙКА, и, ж. 1. Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб., І, 1955, 64). Словник української мови в 11 томах
5. мийка — Мийка, -ки ж. Тряпка или мочалка для мытья посуды. Уман. и Камен. у. Словник української мови Грінченка