1. Орфографічний словник української мови

монастирський

монасти́рський

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монастирський — -а, -е. Прикм. до монастир; належний йому. Монастирська земля. || Власт. монастиреві. Монастирське життя. Монастирський наказ — центральна державна установа в Росії в 1650-1725 рр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монастирський — МОНАСТИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до монасти́р; належний йому. Перед товстим монастирським муром крутий берег увесь поріс бур'яном (О. Довженко); Монастирська земля; // Власт. монастиреві. Нове життє [життя] розвернулося тепер перед ним, з подобою монастирської строгості (І. Франко); Монастирське життя. Словник української мови у 20 томах
  3. монастирський — МОНАСТИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до монасти́р; належний йому. Перед товстим монастирським муром крутий берег увесь поріс бур’яном (Довж., І, 1958, 243); Монастирська земля; // Власт. монастиреві. Словник української мови в 11 томах