мотузок

Значення в інших словниках

1. мотузок — Поворозка, шворка, з. швірка, (з кручених ниток) шнур; д. мотузка. Словник синонімів Караванського
2. мотузок — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
3. мотузок — [мотузок] -зка, м. (на) -зку, мн. -зки, -зк'іў Орфоепічний словник української мови
4. мотузок — -зка, ч. Зсуканий з прядива виріб для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мотузок — МОТУЗО́К, зка́, ч. Зсуканий із прядива виріб для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь. Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (І. Нечуй-Левицький); При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Н. Словник української мови у 20 томах
6. мотузок — з піску́ мотузки́ (моту́зку) су́чить. Дуже спритний, практичний хто-небудь. Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка, не раз і клявся: оце край, терпіти більше не буду. А нічого з цього не виходить. Фразеологічний словник української мови
7. мотузок — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. Словник синонімів української мови
8. мотузок — Мотузо́к, -зка́; -тузки́, -зкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мотузок — МОТУЗО́К, зка, ч. Зісуканий із прядива виріб для зв’язування або прив’язування кого-, чого-небудь. Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. мотузок — Мотузо́к, -зка м. = мотузка. Смика за мотузок. Левиц. І. ум. мотузочок. Словник української мови Грінченка