мука

му́ка

іменник жіночого роду

страждання

мука́

іменник жіночого роду

борошно

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мука — (фізичні та душевні болі) страждання, катування, мн. муки, тортури. Словник синонімів Полюги
  2. мука — 1) страждання, біль; мн. МУКИ, катування, мордування, тортури, р. катуші; (витончені) ок. муки Тантала, Танталові муки. 2)борошно, мливо, д. меливо; П. порошок, крупка; мукиця, мукичка. Словник синонімів Караванського
  3. мука — див. борошно; неволя Словник синонімів Вусика
  4. мука — I мук`а-и, ж., розм. Те саме, що борошно 1). II м`ука-и, ж., чого, з означ. і без додатка. Страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо. || у знач. присудк. сл. Про щось болюче, тяжке, нестерпне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мука — МУКА́, и, ж., розм. Те саме, що бо́рошно 1. Узяла [бабуся] муки пшеничної, замісила водою (Г. Квітка-Основ'яненко); Явдоха сіяла муку на підситок, готуючись завтра пекти хліб (Григорій Тютюнник). МУ́КА, и... Словник української мови у 20 томах
  6. мука — мука́: ◊ бульбя́на мука́ → бульбяний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мука — Без муки нема науки. Без праці й труду нічого не навчишся. Знайдуться муки на наші руки. Робота все найдеться. Не буде з тої муки хліба. З того діла не буде ніякої користи. Одного мука, десятьом наука. Одного досвід є наукою для інших. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. мука — му́ки Танта́ла; танта́лові му́ки, книжн. Страждання, спричинені великим прагненням до чого-небудь і неможливістю його здійснення. Замість любові знайшов погорду, .. замість щастя — муки Тантала! (І. Фразеологічний словник української мови
  9. мука — КАТУВА́ННЯ (фізичне насильство під час допиту обвинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), ТОРТУ́РИ, ТОРТУ́РА, МОРДУВА́ННЯ, МУ́КИ, КАТУ́ШІ діал. І в неволю замкнули кати Ту, що волі безщасним хотіла. Словник синонімів української мови
  10. мука — Му́ка, -ки, -ці; му́ки, мук (від му́чити) мука́, -ки́, -ці́ = бо́рошно Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. мука — МУ́КА, и, ж., чого, з означ, і без додатка. Страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо. Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові.. муки (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  12. мука — Мука, -ки ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. І. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 683. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492. --------------- Мука, -ки ж. = борошно. Словник української мови Грінченка