мука
МУ́КА, и, ж., чого, з означ, і без додатка. Страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо.
Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові.. муки (Шевч., II, 1953, 131);
[Річард:] Тепер мені сидіти, дивитися на сії зайві руки, позбавлені коханої роботи, єдиної, що красила життя, се гірше, ніж непрощена провина, ніж муки совісті… (Л. Укр., III, 1952, 12);
Про боротьбу, муки і страти декабристів написав Шевченко свою поему ".Неофіти" (Рильський, III, 1956, 10);
Не знав ніяких творчих мук Цей кандидат [наук] Данило Жук (С. Ол., Вибр., 1957, 333);
// у знач. присудк. сл. Про щось бо-люче,тяжке, нестерпне.
Звісно, при таких умовах праця в газеті — одна мука та й годі (Коцюб., III, 1956, 179);
Позика — не штука, та віддача — мука (Укр.. присл.., 1955, 51).
◊ Му́ки Танта́ла — те саме, що Танта́лові му́ки ( див. Танта́лів); На му́ки дава́ти — мучити, терзати.
Били мене, били, на муки давали (Сл. Гр.);
Ході́ння по му́ках — низка тяжких випробувань, що наступають одне за одним.
Я.. ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (Логв., Давні рани, 1961, 111).
МУКА́, и, ж., розм. Те саме, що бо́рошно 1.
Узяла [бабуся] муки пшеничної, замісила водою (Кв.-Осн., II, 1956, 198);
Явдоха сіяла муку на підситок, готуючись завтра пекти хліб (Тют., Вир, 1964, 366).
◊ Переме́леться, мука́ бу́де — з часом усе неприємне минеться, забудеться.
— Лягла б ти спати, доню. Цур їм, усім тим балачкам! Перемелеться, мука буде (Добр., Тече річка.., 1961, 106).
Значення в інших словниках
- мука — (фізичні та душевні болі) страждання, катування, мн. муки, тортури. Словник синонімів Полюги
- мука — му́ка іменник жіночого роду страждання мука́ іменник жіночого роду борошно розм. Орфографічний словник української мови
- мука — 1) страждання, біль; мн. МУКИ, катування, мордування, тортури, р. катуші; (витончені) ок. муки Тантала, Танталові муки. 2)борошно, мливо, д. меливо; П. порошок, крупка; мукиця, мукичка. Словник синонімів Караванського
- мука — див. борошно; неволя Словник синонімів Вусика
- мука — I мук`а-и, ж., розм. Те саме, що борошно 1). II м`ука-и, ж., чого, з означ. і без додатка. Страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо. || у знач. присудк. сл. Про щось болюче, тяжке, нестерпне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мука — МУКА́, и, ж., розм. Те саме, що бо́рошно 1. Узяла [бабуся] муки пшеничної, замісила водою (Г. Квітка-Основ'яненко); Явдоха сіяла муку на підситок, готуючись завтра пекти хліб (Григорій Тютюнник). МУ́КА, и... Словник української мови у 20 томах
- мука — мука́: ◊ бульбя́на мука́ → бульбяний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мука — Без муки нема науки. Без праці й труду нічого не навчишся. Знайдуться муки на наші руки. Робота все найдеться. Не буде з тої муки хліба. З того діла не буде ніякої користи. Одного мука, десятьом наука. Одного досвід є наукою для інших. Приповідки або українсько-народня філософія
- мука — му́ки Танта́ла; танта́лові му́ки, книжн. Страждання, спричинені великим прагненням до чого-небудь і неможливістю його здійснення. Замість любові знайшов погорду, .. замість щастя — муки Тантала! (І. Фразеологічний словник української мови
- мука — КАТУВА́ННЯ (фізичне насильство під час допиту обвинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), ТОРТУ́РИ, ТОРТУ́РА, МОРДУВА́ННЯ, МУ́КИ, КАТУ́ШІ діал. І в неволю замкнули кати Ту, що волі безщасним хотіла. Словник синонімів української мови
- мука — Му́ка, -ки, -ці; му́ки, мук (від му́чити) мука́, -ки́, -ці́ = бо́рошно Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мука — Мука, -ки ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. І. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 683. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492. --------------- Мука, -ки ж. = борошно. Словник української мови Грінченка