міцніючий
міцні́ючий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міцніючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до міцніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міцніючий — МІЦНІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до міцні́ти. Згуртування соціалістичних держав у єдиний табір, його міцніюча єдність і безупинно зростаюча могутність забезпечують повну перемогу соціалізму і комунізму в рамках усієї системи (Програма КПРС, 1961... Словник української мови в 11 томах