міцніючий

МІЦНІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до міцні́ти.

Згуртування соціалістичних держав у єдиний табір, його міцніюча єдність і безупинно зростаюча могутність забезпечують повну перемогу соціалізму і комунізму в рамках усієї системи (Програма КПРС, 1961, 17);

Нині вже немає єдиної, всеосяжної системи капіталізму, а є два світи: міцніючий з кожним роком світ соціалізму і дряхліючий світ капіталізму (Ком. Укр., 4, 1960, 83);

Він піймав у темряві її руку. Міцно стис.., чула, як від цього гарячого, дедалі міцніючого потиску їй починає паморочитись голова (Гончар, II, 1959, 172).