міцніючий
міцні́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до міцніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міцніючий — міцні́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- міцніючий — МІЦНІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до міцні́ти. Згуртування соціалістичних держав у єдиний табір, його міцніюча єдність і безупинно зростаюча могутність забезпечують повну перемогу соціалізму і комунізму в рамках усієї системи (Програма КПРС, 1961... Словник української мови в 11 томах