набалдашник

набалда́шник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набалдашник — -а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. || Оправа або потовщення на кінці деяких предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набалдашник — Ґудзь Словник чужослів Павло Штепа
  3. набалдашник — НАБАЛДА́ШНИК, а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. Гергардт Пешке зодягнутий у старосвітську чорну пару, з бутоньєркою в петельці, в котелку, палиця із срібним набалдашником (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. набалдашник — НАБАЛДА́ШНИК, а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. Гергардт Лешке зодягнутий у старосвітську чорну пару, з бутоньєркою в петельці, в котелку, палиця із срібним набалдашником (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах