1. Орфографічний словник української мови

набаламучувати

набаламу́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набаламучувати — НАБАЛАМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. що, рідко. Зробити неспокійним, каламутити воду і т. ін. 2. кого. Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь або у багатьох. Словник української мови у 20 томах
  2. набаламучувати — Набаламучувати, -чую, -єш сов. в. набаламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ. Словник української мови Грінченка