набрівник
набрі́вник
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набрівник — НАБРІ́ВНИК, а, ч., діал. Дівочий головний убір з червоного або чорного плису, бархату, парчі у вигляді розширеного спереду обруча, що охоплює голову. Словник української мови у 20 томах
- набрівник — Набрівник, -ка м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка