1. Орфографічний словник української мови

набуватися

набува́тися 1

дієслово недоконаного виду

бути довго, досхочу

набува́тися 2

дієслово недоконаного виду

виховуватися, вироблятися, здобуватися

набува́тися 3

дієслово недоконаного виду

взуватися

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набуватися — I -аюся, -аєшся, недок., набутися, -удуся, -удешся, док. 1》 Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь. 2》 Проводити час. II -ається, недок. Виховуватися, вироблятися, здобуватися. III -ається, недок., набутися, -ується, док., діал. Взуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набуватися — НАБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док. 1. Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь. Дід дуже любили з гостями набуватися та й хоть розповідати, та хоть слухати оповідань про давнину (Марко Черемшина)... Словник української мови у 20 томах
  3. набуватися — НАБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́ешся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док. 1. Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь. Дід дуже любили з гостями набува-тися та й хоть розповідати, та хоть слухати оповідань про давнину (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах