набуватися

набува́тися

I -аюся, -аєшся, недок., набутися, -удуся, -удешся, док.

1》 Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь.

2》 Проводити час.

II -ається, недок.

Виховуватися, вироблятися, здобуватися.

III -ається, недок., набутися, -ується, док., діал.

Взуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набуватися — набува́тися 1 дієслово недоконаного виду бути довго, досхочу набува́тися 2 дієслово недоконаного виду виховуватися, вироблятися, здобуватися набува́тися 3 дієслово недоконаного виду взуватися діал. Орфографічний словник української мови
  2. набуватися — НАБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док. 1. Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь. Дід дуже любили з гостями набуватися та й хоть розповідати, та хоть слухати оповідань про давнину (Марко Черемшина)... Словник української мови у 20 томах
  3. набуватися — НАБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́ешся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док. 1. Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь. Дід дуже любили з гостями набува-тися та й хоть розповідати, та хоть слухати оповідань про давнину (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах