1. Орфографічний словник української мови

навербовувати

навербо́вувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навербовувати — -ую, -уєш, недок., навербувати, -ую, -уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у певній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., кого. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (О. Словник української мови у 20 томах
  3. навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (Стор. Словник української мови в 11 томах