навербовувати
навербо́вувати
-ую, -уєш, недок., навербувати, -ую, -уєш, док., перех.
Набирати, наймати людей у певній кількості на роботу або для участі в чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навербовувати — навербо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., кого. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (О. Словник української мови у 20 томах
- навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (Стор. Словник української мови в 11 томах