навіска
на́ві́ска 1
іменник жіночого роду
шматок тканини
наві́ска 2
іменник жіночого роду
навісне обладнання на тракторі
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіска — I н`ав`іска-и, ж. Шматок тканини для завішування вікон чи дверей, для відгородження чого-небудь. II нав`іска-и, ж., спец., розм. Механізм, за допомогою якого сільськогосподарські, дорожні та будівельні машини навішуються на трактор. Бульдозерна навіска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіска — НАВІ́СКА, и, ж., с. г. Спеціальне обладнання, яке, на відміну від причепного, навішують безпосередньо на корпусі трактора. На тракторі розділено гідравлічну систему на рульове керування і навіску та окремо на причіпні машини (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- навіска — ЗАНАВІ́СКА (шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін.), ФІРА́НКА, ЗАВІ́СКА, ШТО́РКА, ЗАНАВІ́СА, НА́ВІ́СКА розм.; ПОРТЬЄ́РА, ШТО́РА, ГАРДИ́НА (перев. велика, довга, вигот. з коштовних тканин). Словник синонімів української мови
- навіска — НА́ВІ́СКА, и, ж. Шматок тканини для завішування вікон чи дверей, для відгородження чого-небудь. Та й у тій кімнаті, де обідають пани, теж нелад: сюди знесені деякі стільці, старі навіски та різні дріб’язки (Л. Укр., III, 1952, 496); Тріпочуть із простинь навіски… (Тич., II, 1957, 212). Словник української мови в 11 томах