1. Орфографічний словник української мови

нагрубити

нагруби́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрубити — -блю, -биш; мн. нагрублять; док. Наговорити кому-небудь грубощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагрубити — НАГРУБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. нагрубля́ть; док. Наговорити кому-небудь грубощів. Лейтенант знав Оленченка як хлопця нестриманого і був майже певен, що нагрубив таки він (І. Багмут); Він міг нагрубити і вважав, що йому, керівникові, так і належить (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  3. нагрубити — НАГРУБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. нагрубля́ть; док. Наговорити кому-небудь грубощів. Лейтенант знав Оленченка як хлопця нестриманого і був майже певен, що нагрубив таки він (Багмут, Записки.., 1961, 84). Словник української мови в 11 томах