1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нагрубити

нагруби́ти

-блю, -биш; мн. нагрублять; док.

Наговорити кому-небудь грубощів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрубити — нагруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагрубити — НАГРУБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. нагрубля́ть; док. Наговорити кому-небудь грубощів. Лейтенант знав Оленченка як хлопця нестриманого і був майже певен, що нагрубив таки він (І. Багмут); Він міг нагрубити і вважав, що йому, керівникові, так і належить (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  3. нагрубити — НАГРУБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. нагрубля́ть; док. Наговорити кому-небудь грубощів. Лейтенант знав Оленченка як хлопця нестриманого і був майже певен, що нагрубив таки він (Багмут, Записки.., 1961, 84). Словник української мови в 11 томах