нагрудник

Значення в інших словниках

1. нагрудник — -а, ч. 1》 Фартух або частина фартуха, яка надягається на груди для захисту їх від чого-небудь. 2》 Частина збруї, яка накладається на груди коневі. 3》 За давніх часів і середньовіччя – частина військової зброї у вигляді щитка або панцира для захисту грудей. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нагрудник — НАГРУ́ДНИК, а, ч. 1. Фартух або частина фартуха, яка надягається на груди для захисту їх від чого-небудь або як частина уніформи. На листках [альбома] манячили групи інституток, товаришок Ольги, в білих хвартушках і нагрудниках (І. Словник української мови у 20 томах
3. нагрудник — ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав'язками), НАГРУ́ДНИК рідше, ФАРТУШИ́НА розм., ОПИ́НКА діал., ПОПЕРЕ́ДНИК діал., ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал., ЗАПА́СКА діал. Словник синонімів української мови
4. нагрудник — НАГРУ́ДНИК, а, ч. 1. Фартух або частина фартуха, яка надягається на груди для захисту їх від чого-небудь. На листках [альбома] манячили групи інституток, товаришок Ольги, в білих хвартушках і нагрудниках (Н.-Лев., І, 1956, 558). Словник української мови в 11 томах
5. нагрудник — Нагрудник, -ка м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г. Словник української мови Грінченка