надурити

Значення в інших словниках

1. надурити — -дурю, -дуриш, док., розм. 1》 перех. Ввести кого-небудь в оману; обдурити, обманути. 2》 неперех., з кого. Обдурюючи, діючи нечесно, відбирати в кого-небудь щось. Надурити голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. надурити — НАДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., розм. 1. кого. Ввести кого-небудь в оману; обдурити. З тією своєю “хатою” він [Винниченко] матиме згодом багато мороки і навіть неприємностей. Словник української мови у 20 томах
3. надурити — надури́ти го́лову кому і без додатка. Позбавити кого-небудь здатності розсудливо, спокійно міркувати; втомити постійними клопотами. За цілий день надурять діти голову (Сл. Б. Грінченка). Фразеологічний словник української мови
4. надурити — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. надурити — НАДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., розм. 1. перех. Ввести кого-небудь в оману; обдурити, обманути. 2. неперех., з кого. Обдурюючи, діючи нечесно, відбирати в кого-небудь щось. ◊ Надури́ти го́лову кому — позбавити кого-небудь здатності розсудливо міркувати. За цілий день надурять діти голову (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
6. надурити — Надури́ти, -рю́, -риш (кого) гл. 1) Обмануть. Желех. 2) Наобманывать многихъ. Словник української мови Грінченка