накип

на́кип

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накип — (на посуді) осад, р. навар; (на рідині, що кипить) піна, шум, шумовиння, пінява, шумовина; (на душі) гіркість, гіркота, намул, іржа, осад. Словник синонімів Караванського
  2. накип — -у, ч. 1》 Твердий осадок на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини. || Піна, яка утворюється на поверхні киплячої рідини. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накип — НА́КИП, у, ч. 1. Твердий осад з нерозчинних солей, який утворюється на дні та внутрішніх стінках посудин в результаті кип'ятіння в них чого-небудь. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (І. Словник української мови у 20 томах
  4. накип — О́САД (неприємне почуття, що лишається після якої-небудь розмови, події, зустрічі і т. ін.), ОСА́ДОК, НА́КИП, НАМУ́Л. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, — який же гіркий залишається після цього осад (Ю. Словник синонімів української мови
  5. накип — НА́КИП, у, ч. 1. Твердий осадок на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах