1. Словник української мови в 11 томах

накип

НА́КИП, у, ч.

1. Твердий осадок на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини.

Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (Сенч., На Бат. горі, 1960, 28);

Після тривалого користування кип’ятильником на його спіралі утворюється накип (Монтаж і ремонт.., 1956, 182);

// Піна, яка утворюється на поверхні киплячої рідини.

Зібрати накип з юшки.

2. перен. Важке, неприємне почуття, що залишається після якої-небудь розмови, події і т. ін.

— Ми хочемо вірити, що це хороші сльози, які змивають накип з серця (Донч., V, 1957, 317);

А накип образи.. озвався таким гострим болем, що Надія, знесилено опустившись біля тополі, вже не плакала, а ридала (Баш, Надія, 1960, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накип — на́кип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. накип — (на посуді) осад, р. навар; (на рідині, що кипить) піна, шум, шумовиння, пінява, шумовина; (на душі) гіркість, гіркота, намул, іржа, осад. Словник синонімів Караванського
  3. накип — -у, ч. 1》 Твердий осадок на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини. || Піна, яка утворюється на поверхні киплячої рідини. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накип — НА́КИП, у, ч. 1. Твердий осад з нерозчинних солей, який утворюється на дні та внутрішніх стінках посудин в результаті кип'ятіння в них чого-небудь. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (І. Словник української мови у 20 томах
  5. накип — О́САД (неприємне почуття, що лишається після якої-небудь розмови, події, зустрічі і т. ін.), ОСА́ДОК, НА́КИП, НАМУ́Л. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, — який же гіркий залишається після цього осад (Ю. Словник синонімів української мови