1. Орфографічний словник української мови

накликувати

накли́кувати

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накликувати — див. кликати Словник синонімів Вусика
  2. накликувати — -ую, -уєш, недок., діал. 1》 Накрикувати, покрикувати. 2》 Закликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накликувати — НАКЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. Накрикувати, покрикувати. А відходячи накликував [Тодорика] ще, сміючися: “Парасинко, я навчу тебе всього, чого ти не вмієш! Чуєш? Усього, аби ти знала!..” (О. Словник української мови у 20 томах
  4. накликувати — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
  5. накликувати — НАКЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. Накрикувати, покрикувати. А відходячи накликував [Тодорика] ще, сміючися: "Парасинко, я навчу тебе всього, чого ти не вмієш! Чуєш? Усього, аби ти знала!.." (Коб. Словник української мови в 11 томах