нанести
нанести́
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нанести — див. наносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нанести — чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Фразеологічний словник української мови
- нанести — ДОНО́СИТИ що (перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), НЕСТИ́, НАНО́СИТИ, ПРИНО́СИТИ, ВІ́ЯТИ чим, НАВІВА́ТИ (НАВІ́ЮВАТИ). — Док.: донести́, нанести́, принести́, пові́яти, наві́яти. Словник синонімів української мови
- нанести — Нане́сти́, -несу́, -несе́ш; нані́с, -несла́, -несли́; нані́сши; див. наноси́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нанести — НАНЕСТИ́ див. нано́сити. Словник української мови в 11 томах
- нанести — Нанести см. наносити. Словник української мови Грінченка