1. Орфографічний словник української мови

напливаючий

наплива́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напливаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до напливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. напливаючий — НАПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який напливає. Напливаючий потік не міг у ній [протоці] зміститися і залляв майже цілу половину подвір'я (І. Франко); –Панно Маню! – упімнув я її, здержуючи в собі напливаючу нетерпеливість (О. Словник української мови у 20 томах
  3. напливаючий — НАПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до наплива́ти. Напливаючий потік не міг у ній [протоці] зміститися і залляв майже цілу половину подвір’я (Фр., II, 1950, 13); Довго не може впоратися [Всеволод] з напливаючими на нього думками (Міщ., Сіверяни, 1961, 226). Словник української мови в 11 томах