напливаючий
наплива́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до напливати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напливаючий — наплива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напливаючий — НАПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який напливає. Напливаючий потік не міг у ній [протоці] зміститися і залляв майже цілу половину подвір'я (І. Франко); –Панно Маню! – упімнув я її, здержуючи в собі напливаючу нетерпеливість (О. Словник української мови у 20 томах
- напливаючий — НАПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до наплива́ти. Напливаючий потік не міг у ній [протоці] зміститися і залляв майже цілу половину подвір’я (Фр., II, 1950, 13); Довго не може впоратися [Всеволод] з напливаючими на нього думками (Міщ., Сіверяни, 1961, 226). Словник української мови в 11 томах