1. Орфографічний словник української мови

нари

на́ри

множинний іменник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нари — нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нари — Піл Словник чужослів Павло Штепа
  3. нари — НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (С. Словник української мови у 20 томах
  4. нари — (нар) Словник жарґонної лексики української мови
  5. нари — НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев’яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах