1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нари

на́ри

нар, мн.

Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нари — на́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. нари — Піл Словник чужослів Павло Штепа
  3. нари — НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (С. Словник української мови у 20 томах
  4. нари — (нар) Словник жарґонної лексики української мови
  5. нари — НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев’яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах