наритий

нари́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наритий — НАРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нари́ти. Він [горностай] вибігав з щілини десь і шнирив межи каміннями, ворожив щось біля купки наритої черв'яком землі, вилазив на коріння і бігав по нім сюди-туди (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах